Плацебо-контрольоване дослідження впливу пробіотика Saccharomyces cerevisiae var. boulardii CNCM I-1079 на якість фекалій, мікробіоту та імунітет відлучених кошенят

Актуальність

Після впливу стресових чинників навколишнього середовища у кошенят можуть виникати гостра діарея або розм'якшення випорожнень. У цьому дослідженні оцінювали вплив пробіотика на біомаркери здоров'я шлунково-кишкового тракту та імунної системи у кошенят, які зазнали трьох запланованих впливів у межах протоколу дослідження. Здорові відлучені кошенята віком 10 тижнів протягом 7 тижнів щодня отримували корм із додаванням Saccharomyces cerevisiae var. boulardii CNCM I-1079 (SB-1079) або плацебо (по 20 кошенят у кожній групі). Етапами дослідження були планова ревакцинація (3-й тиждень), зміна умов утримання (5-й тиждень) та перехід на новий раціон (6-й тиждень). Оцінювали якість фекалій, вміст сухої речовини у фекаліях (DM%), загальну концентрацію IgG у сироватці крові, концентрацію IgA у фекаліях та склад мікробіоти фекалій. Для статистичного аналізу використовували лінійні змішані моделі та узагальнені лінійні змішані моделі, де групу, час і взаємодію «група × час» розглядали як фіксовані ефекти. Для аналізу мікробіоти застосовували поздовжній критерій Краскела—Уолліса з корекцією на множинні порівняння.

 

Результати

Оптимальна якість фекалій протягом усього дослідження спостерігалася у 12 із 20 кошенят, які отримували пробіотик, порівняно з 8 із 20 кошенят групи плацебо. Загалом група та взаємодія «група × час» не впливали на якість або вологість фекалій. Однак на 5-му тижні (після зміни умов утримання) у кошенят, які отримували пробіотик, випорожнення були більш сформованими (P = 0,007), а вміст сухої речовини у фекаліях був нижчим (P = 0,032), ніж у групі плацебо.

На концентрацію загального IgG у сироватці крові впливали група (P = 0,028), час (P < 0,001) та взаємодія «група × час» (P = 0,001). На 7-му тижні концентрація IgG у групі пробіотика була вищою, ніж у групі плацебо (P < 0,039), збільшившись на 250% від вихідного рівня порівняно з 62% у групі плацебо. Після ревакцинації концентрація IgA у фекаліях мала тенденцію бути вищою у групі пробіотика (P = 0,068).

Склад мікробіоти (бета-різноманіття за зваженою метрикою UniFrac) загалом відрізнявся між групами (P = 0,025), а також на 4-му тижні (P = 0,017) і при порівнянні змін між 6-м і 7-м тижнями (P = 0,008). У кошенят, які отримували пробіотик, відносна чисельність представників родини Veillonellaceae та типу Actinobacteria залишалася стабільною протягом перших тижнів, тоді як чисельність потенційно патогенних бактерій родини Desulfovibrionaceae зменшувалася. Після переходу на новий раціон статистично значуще зниження альфа-різноманіття мікробіоти фекалій за індексом Шеннона спостерігалося лише у групі пробіотика (P = 0,008), що було зумовлено швидким збільшенням чисельності бактерій родини Helicobacteraceae.

 

Висновки

Вплив SB-1079 на біомаркери здоров'я шлунково-кишкового тракту та імунної системи свідчить про його потенційну здатність підвищувати стійкість цих систем у молодих кошенят, які зазнають фізіологічних стресових впливів, таких як зміна умов утримання або перехід на новий раціон.